¶ А оце останні Давидові слова: Слово Давида, сина Єссеєвого, і слово мужа високопоставленого, помазаного Богом Якововим, і солодкого піснотворця Ізраїлевого. 

 Дух Господній говорить в мені, а слово Його на моїм язику! 

 Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пануючий серед людей, справедливий панує у Божім страху! 

 І він буде, як світло поранку безхмарного, коли сонце виходить уранці, як з блиску трава виростає з землі по дощі! 

 Чи мій дім не такий перед Богом? Вічного бо заповіта в усьому мені там укладено і він стережеться, бо він усе спасіння моє й усе жадання! Хіба Він не дасть, щоб він виріс? 

 А нечестивий, як терен, відкинений, і вони всі, бо рукою його не беруть. 

 А хто хоче до них доторкнутись, нехай запасеться залізом чи держаком списа, і на місці своїм огнем будуть попалені! 

 ¶ А оце імена Давидових лицарів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, він вимахував своїм держаком одним разом на вісім сотень побитих. 

 По ньому Елеазар, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом. Коли филистимляни зневажали ізраїльтян, що зібралися там на війну, і повтікали всі ізраїльтяни, 

 він устав, та й ударив на филистимлян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча. І зробив Господь велике спасіння того дня, а народ вертався за ним тільки на грабування. 

 А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин. І зібралися филистимляни до Лехи, а там була ділянка поля, повна сочевиці, а народ повтікав перед филистимлянами. 

 І став він посередині тієї ділянки та й врятував її, а филистимлян побив. І зробив Господь велике спасіння. 

 І зійшли троє з тридцяти напочатку, і прийшли в жнива до Давида, до твердині Адуллам. А громада филистимлян таборувала в долині Рефаїм. 

 Давид же тоді був у твердині, а залога филистимська була тоді в Віфлеємі. 

 І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з криниці, що в брамі? 

 І продерлися ці три лицарі до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли, і принесли до Давида, та він не схотів її пити, і вилив її для Господа, 

 та й сказав: Борони мене, Господи, чинити таке! Чи я буду пити кров тих мужів, що ходили, наражаючи життям своїм? І не хотів він пити її... Оце зробили три ці лицарі. 

 А Авішай, брат Йоава, Церуїного сина, він голова цих тридцяти. І він вимахував своїм списом над трьома сотнями, що побив. І він мав славу серед тих трьох. 

 Із тих тридцятьох він був найбільше поважаний, і став він їм за провідника. А до тих трьох не належав. 

 А Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточинний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов, і забив лева в середині ями сніжного дня. 

 Також побив він одного єгиптянина, мужа поставного, а в руці цього єгиптянина був спис. І зійшов він до нього з києм, і видер списа з руки того єгиптянина, та й убив його списом його. 

 Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів. 

 З тих тридцяти він був поважніший, а до тих трьох не належав. І Давид призначив його до своєї таємної ради. 

 Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти; Елханан, син Додів, із Віфлеєму; 

 Шамма хародянин, Еліка хародянин, 

 Хелец цалтянин; Іра, син Іквешів, текоїтянин; 

 Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин, 

 Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин, 

 Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини Веніяминові; 

 Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу, 

 Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин, 

 Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан, 

 Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин; 

 Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин; 

 Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин, 

 Їґ'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин, 

 Целек аммонеянин; Нахарай бееротянин, зброєноша Йоава, сина Церуїного; 

 Іра їтрянин, Ґарев їтрянин, 

 Урія хіттянин, усіх тридцять і сім.