¶ Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої. 

 Ось я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій. 

 Простота мого серця слова мої, і висловлять ясно знання мої уста. 

 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих. 

 Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався! 

 Тож Божий і я, як і ти, з глини витиснений теж і я! 

 Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі. 

 ¶ Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів: 

 Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені! 

 Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом. 

 У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже... 

 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину! 

 Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає? 

 ¶ Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того: 

 у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі, 

 тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою, 

 щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає, 

 щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище. 

 ¶ І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна. 

 І жива його бридиться хлібом, а душа його стравою влюбленою. 

 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що перше не видні були. 

 І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде. 

 Якщо ж Ангол-заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту, 

 то Він буде йому милосердний та й скаже: Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, Я викуп знайшов. 

 Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности. 

 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість. 

 Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено. 

 Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя. 

 ¶ Бог робить це все двічі-тричі з людиною, 

 щоб душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих. 

 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму! 

 Коли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання. 

 Якщо ні ти послухай мене; помовчи, й я навчу тебе мудрости!