¶ І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба. 

 А Він відповів і промовив до них: Ви звечора кажете: Буде погода, червоніє бо небо. 

 А ранком: Сьогодні негода, червоніє бо небо похмуре. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете! 

 Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. І, їх полишивши, Він відійшов. 

 ¶ А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба. 

 Ісус же промовив до них: Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини! 

 Вони ж міркували собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли. 

 А Ісус, знавши те, запитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли? 

 Чи ж ви ще не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, і скільки кошів ви зібрали? 

 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви назбирали? 

 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської! 

 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки. 

 ¶ Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського? 

 Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків. 

 Він каже до них: А ви за кого Мене маєте? 

 А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого! 

 А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець. 

 І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її. 

 І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі! 

 Тоді наказав Своїм учням, щоб нікому не казали, що Він Христос. 

 ¶ Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскреснути третього дня. 

 І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде! 

 А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське! 

 ¶ Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною. 

 Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її. 

 Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою? 

 Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його. 

 Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм.