¶ Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого. 

 Як у пророка Ісаї написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує. 

 Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому! 

 виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покаяння для прощення гріхів. 

 І до нього приходила вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, і в річці Йордані від нього христились вони, і визнавали гріхи свої. 

 А Іван зодягався в одежу з верблюжого волосу, і мав пояс ремінний на стегнах своїх, а їв сарану та мед польовий. 

 І він проповідував, кажучи: Услід за мною йде он Потужніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця від узуття Його. 

 Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим. 

 ¶ І сталося тими днями, прийшов Ісус з Назарету Галілейського, і від Івана христився в Йордані. 

 І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що сходив на Нього. 

 І голос із неба почувся: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його! 

 І зараз повів Його Дух у пустиню. 

 І Він був сорок днів у пустині, випробовуваний від сатани, і перебував зо звіриною. І служили Йому Анголи. 

 ¶ А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Євангелію, 

 і говорив: Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію! 

 А коли Він проходив біля Галілейського моря, то побачив Симона та Андрія, брата Симонового, що невода в море закидали, бо рибалки були. 

 І сказав їм Ісус: Ідіть услід за Мною, і зроблю, що станете ви ловцями людей. 

 І зараз вони свого невода кинули, та й пішли вслід за Ним. 

 А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведеєвого та брата його Івана, що й вони в човні невода лагодили. 

 І зараз покликав Він їх. І вони залишили батька свого Зеведея в човні з робітниками, і пішли вслід за Ним. 

 І приходять вони в Капернаум. І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав. 

 І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники. 

 ¶ І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав, 

 і сказав: Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий. 

 Ісус же йому заказав: Замовчи, і вийди з нього! 

 І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучним, вийшов із нього. 

 І жахнулися всі, аж питали вони один одного, кажучи: Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть духам нечистим наказує Він, і вони Його слухають. 

 І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галілейській країні. 

 ¶ І вийшли вони із синагоги небавом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Симонового й Андрієвого. 

 А теща Симонова лежала в гарячці; і зараз сказали про неї Йому. 

 І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, і гарячка покинула ту, і вона зачала прислуговувати їм. 

 А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали приносити до Нього недужих усіх та біснуватих. 

 І все місто зібралося перед дверима. 

 І Він уздоровив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох демонів повиганяв. А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його. 

 А над ранком, як дуже ще темно було, уставши, Він вийшов і пішов у місце самітне, і там молився. 

 А Симон та ті, що були з ним, поспішили за Ним. 

 І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: Усі шукають Тебе. 

 А Він промовляє до них: Ходім в інше місце, до сіл та околишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов. 

 І пішов, і проповідував в їхніх синагогах по всій Галілеї. І демонів Він виганяв. 

 ¶ І приходить до Нього прокажений, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: Коли хочеш, Ти можеш очистити мене! 

 І змилосердився Він, простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: Хочу, будь чистий! 

 І проказа зійшла з нього хвилі тієї, і чистим він став. 

 А Він, погрозивши йому, зараз вислав його, 

 і йому наказав: Гляди, не оповідай нічого нікому. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, що Мойсей заповів, їм на свідоцтво. 

 А він, вийшовши, став багато оповідати й говорити про подію, так що Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебував віддалік по самітних місцях. І сходилися звідусюди до Нього.