¶ Отже, я свідкую тобі перед Богом і Христом Ісусом, що Він має судити живих і мертвих за Свого приходу та за Свого Царства. 

 Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою. 

 Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували. 

 Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться. 

 Але ти будь пильний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благовісника, сповняй свою службу. 

 Бо я вже за жертву стаю, і час відходу мого вже настав. 

 Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг. 

 Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив. 

 ¶ Подбай незабаром прибути до мене. 

 Бо Димас мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солуня, Крискент до Галатії, Тит до Далматії. 

 Зо мною сам тільки Лука. Візьми Марка, і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби. 

 А Тихика послав я в Ефес. 

 Як будеш іти, то плаща принеси, що його я в Троаді зоставив у Карпа, і книжки, особливо пергаменові. 

 Котляр Олександер накоїв був лиха чимало мені... Нехай Господь йому віддасть за його вчинками! 

 Стережись його й ти, бо він міцно противився нашим словам! 

 ¶ При першій моїй обороні жаден не був при мені, але всі покинули мене... Хай Господь їм того не полічить! 

 Але Господь став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я визволився з пащі лев'ячої... 

 А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амінь! 

 Поздоров Прискиллу й Акилу та дім Онисифора. 

 Ераст позостався в Коринті, а Трохима лишив я слабого в Мілеті. 

 Попильнуй прийти до зими. Вітає тебе Еввул, і Пуд, і Лин, і Клавдія, і вся браття. 

 Господь з твоїм духом! Благодать з вами! Амінь.